Два Mercedes-Benz eActros 600. Джерело: Daimler Truck
Mercedes-Benz Trucks оголосила про новий етап випробувань технології Megawatt Charging System (MCS) для електричних магістральних вантажівок. Два eActros 600 вирушили в тестовий пробіг протяжністю близько 2 400 км з Німеччини до Швеції, щоб перевірити роботу мегаватної зарядки в реальних умовах.
Що відомо
Маршрут починається на заводі Mercedes-Benz у Німеччині та проходить через Нідерланди, Бельгію та Данію до Лінчепінга на півдні Швеції. Під час поїздки вантажівки заряджатимуться як на громадських, так і на приватних станціях MCS, призначених для комерційного транспорту. Компанія перевіряє сумісність автомобілів із зарядними станціями різних операторів, а також стабільність роботи інфраструктури в різних умовах, включно з низькими температурами.
За словами Петера Циглера, керівника напряму зарядних компонентів у Mercedes-Benz Trucks, основні складнощі мегаватної зарядки — узгодження параметрів автомобіля та різних зарядних систем, а також управління тепловими навантаженнями при надзвичайно високих струмах. Випробування дозволяють оцінити криві зарядки, середню потужність та стійкість систем у повсякденній експлуатації.
MCS розрахована на потужність до 1 000 кВт, що має суттєво скоротити час зарядки важких електровантажівок. За даними виробника, заряджання eActros 600 з 20 до 80% займає близько 30 хвилин попри наявність трьох акумуляторних блоків по 207 кВт·год кожен. Це значно швидше, ніж при використанні CCS, яка переважно зорієнтована на легкові автомобілі та легкий комерційний транспорт. Втім, інфраструктура MCS поки знаходиться на початковій стадії розвитку.
Сумарна ємність батареї eActros 600 складає 621 кВт·год. Використання LFP-елементів має забезпечити запас ходу близько 500 км без підзарядки при повній масі автопоїзда 40 тонн. У Mercedes-Benz Trucks зазначають, що залежно від маршруту та стилю водіння цей показник може бути вищим. При наявності зарядної інфраструктури вантажівка технічно здатна проїжджати понад 1 000 км в день, оскільки обов’язкові перерви водія дозволяють виконувати проміжну зарядку.
Максимально допустима повна маса автопоїзда складає 44 тонни. Зі стандартним напівпричепом корисне навантаження eActros 600 в ЄС досягає приблизно 22 тонни — приблизно на три тонни менше, ніж в аналогічного дизельного тягача.
Сьогодні з’явилися перші огляди Intel Core Ultra 300. Процесори стали відчутно швидшими, а інтегрована графіка майже перемагає AMD та наздоганяє RTX 4050 для ноутбуків.
Wccftech оглянув чип Intel Core Ultra X9 388H у ноутбуці з двома екранами ASUS Zenbook Duo, але інші оглядачі тестували більше конфігурацій. Процесор має загалом 16 ядер та підтримує 16 потоків. Це комбінація 4 P-ядер (Cougar Cove), 8 E-ядер (Darkmont) та 4 LPE-ядер.
Базова частота P-ядер становить 2,1 ГГц та підіймається до 5,1 ГГц, E-ядра мають базову частоту 1,6 ГГц, з підвищенням до 3,8 ГГц. Ядра LPE теж працюють на 1,6 ГГц, яка підвищується до 3,7 ГГц. Чип має 18 МБ кеш-пам’яті L3, 21 МБ L2, а також базовий TDP 25 Вт з MTP 80 Вт. Процесор можна налаштувати до 15 Вт мінімального енергоспоживання. У ноутбуці він працює з пам’яттю LPDDR5X обсягом 32 ГБ, яка складається з 64-бітних модулів DRAM, що розраховані на швидкість 9600 МТ/с.
Вбудований графічний процесор Arc B390 на архітектурі Battlemage пропонує 12 ядер Xe3 з тактовою частотою до 2,5 ГГц та максимальним рейтингом TOPS 120 (INT8). GPU підтримує всі найновіші API та фреймворки штучного інтелекту, включаючи найновіші моделі трасування променів та підтримку XeSS MFG.
У 3DMark CPU Profile Intel Core Ultra X9 388H демонструє приріст на 14% в однопоточному режимі та захопливі +24,4% у багатоядерних тестах, порівняно з попереднім мобільним флагманом компанії. У AIDA64 ноутбук забезпечує вищу пропускну здатність пам’яті та пропонує значно нижчу затримку. У CPU-Z одноядерна продуктивність лише трохи більша, ніж у Core Ultra 7 258V, але в багатопотоковому тесті X9 388H випереджає 285H на 4%. У Blender процесор Intel Core Ultra X9 388H забезпечує приріст на 23% порівняно з 285H у рендері Classroom, приріст на 35,5% у Junkshop та величезних +47,5% у Monster.
У Cinebench Panther Lake займає перше місце за продуктивністю в одноядерному режимі зі 130 балами. У багатопотоковому тесті він перевершує 285H на 43% і випереджає Lunar Lake з перевагою у 2,24 бала. У Geekbench результат схожий: X9 388H посідає перше місце в одноядерних тестах та пропонує приріст на 11,1% порівняно з 285H. Це швидше, ніж Arrow Lake, з енергоспоживанням, схожим на Lunar Lake.
VideoCardz зібрав з різних джерел дані про графічну продуктивність Arc B390. Вбудований GPU продемонстрував помітний стрибок вперед порівняно з попередніми моделями Intel та графікою AMD Radeon 890M, працюючи у тому ж діапазоні споживання енергії. За даними ComputerBase, в іграх на Full HD Arc B390 значно випереджає Radeon 890M як з живленням близько 25 Вт, так і вище. Загалом, B390 на 63% швидший на 25 Вт порівняно з Radeon 890M.
За результатами кількох тестів Notebookcheck ставить продуктивність Arc B390 близько до відеокарти GeForce RTX 4050 для ноутбуків, за меншого енергоспоживання. Arc B390 значно випереджає Arc 140T та Arc 140V, а також Radeon 890M. Графічні процесори AMD Strix Halo залишаються швидшими, але працюють зі значно вищим енергоспоживанням.
Phawx зосередився на обмеженнях потужності портативних пристроїв та демонструє у тестах продуктивність Arc B390 зі споживанням від 10 Вт до 35 Вт. За однакової потужності Arc B390 випереджає iGPU Ryzen AI 9 HX 370 в кількох іграх, та передбачувано масштабується, коли потужність перевищує 20 Вт. Подібні результати — також в огляді Hardware Canucks. Слід зазначити, що порівняння наразі охоплюють лише найкращий інтегрований графічний процесор. Також існує Arc B370 та варіанти з 4 або 2 ядрами Xe3, зі значно меншою продуктивністю.
Новинки HMD: смартгодинники Watch X1 і Watch P1 та шість TWS-навушників Dub від $20
HMD на додачу до продажу смартфонів офіційно вийшла на ринок смартгодинників, представивши одразу дві моделі: флагманський Watch X1 і більш універсальний Watch P1. Разом із ними бренд анонсував шість нових бездротових навушників серії Dub.
HMD Watch X1 та Watch P1
Розумний годинник HMD Watch X1 оснащений 1,43-дюймовим AMOLED-дисплеєм із роздільною здатністю 466×466 пікселів і піковою яскравістю 600 ніт. Екран підтримує режим Always On Display та анімовані циферблати. Watch P1 отримав більший 1,83-дюймовий LCD-дисплей із роздільною здатністю 240×284 пікселі та яскравістю до 550 ніт.
Набір сенсорів у Watch X1 і Watch P1 однаковий. Годинники вимірюють пульс і рівень SpO2, підтримують понад 700 режимів активності, відстежують сон, рівень стресу та спалені калорії. Watch X1 має захист від пилу й води за стандартом IP68, тоді як Watch P1 відповідає стандарту IP67. Обидві моделі підтримують Bluetooth-дзвінки, сповіщення з додатків і повідомлень, а також керування музикою. Годинники працюють під управлінням власної операційної системи реального часу (RTOS). Для керування ними доступний застосунок HMD Watch App для Android та iOS.
Автономність Watch X1 заявлена на рівні до 5 днів роботи з увімкненим Always On Display. Watch P1 працює до 4 днів без підзарядки. Обидві моделі заряджаються за допомогою фірмових магнітних зарядних пристроїв. Для ремінців використовується стандартне кріплення 22 мм, що спрощує заміну аксесуарів.
HMD Watch X1 доступний у кольорах Gray Green, Black, Gray Metallic та Silver Leather. Watch P1 пропонують у чорному та сріблястому варіантах. Інформацію про ціни та старт продажів компанія поки що не розкрила.
Бездротові навушники HMD Dub
Разом зі смартгодинниками HMD представила шість моделей TWS-навушників серії Dub. Флагманом лінійки стали Dub X50 Pro з Bluetooth 5.3, активним шумозаглушенням (ANC), автономністю до 60 годин (15,8 години від самих навушників), захистом IPX4 і чотирма мікрофонами.
Модель Dub X50 має подібні характеристики, але без ANC. Загальний час відтворення збільшено до 70 годин, з яких 17,9 години забезпечують самі навушники. Dub S60 пропонують до 35 годин автономної роботи та підтримку ENC. Dub P70 оснащені ANC і працюють до 45 годин. Dub P60 забезпечують до 30 годин відтворення, а Dub P50 — до 25 годин. На відміну від Amped Buds, ці новинки не вміють заряджати смартфон.
HMD повідомила, що Dub X50 коштуватимуть близько $30 на ринку Філіппін. Dub S60 оцінені в $28, а Dub P60 — у $20.
Головний арт CONTROL Resonant. Джерело: Remedy Entertainment
У грудні прозвучав анонс CONTROL Resonant — сиквела знаменитого паранормального екшена CONTROL (2019) від фінських розробників із Remedy Entertainment.
Автори тоді не назвали дату релізу гри, обмежившись формулюванням “2026 рік”, однак тепер у мережі з’явилася інформація, що продовження може вийти всього за кілька місяців.
Що відомо
Аналітичний ресурс Inderes поділився даними, згідно з якими наприкінці минулого року представники Remedy у розмові з інвесторами сказали, що реліз CONTROL Resonant планується до кінця другого кварталу 2026 року.
Зараз ми очікуємо реліз CONTROL Resonant до кінця другого кварталу 2026 року, що суттєво вплинуло на наші прогнози щодо доходів. <…> Наш базовий прогноз щодо прибутку з CONTROL Resonant за перші три роки практично не змінився. Водночас ми думаємо, що Remedy отримає роялті від римейка Max Payne лише у 2027 році, хоча гра може вийти і в 2026-му. За нашими оцінками, у 2026 році CONTROL Resonant продасться тиражем близько 1,8 мільйона копій, а у 2027 році їх кількість зросте приблизно до 2,2 мільйона. Таким чином, якщо прогнози виявляться вірними, у 2026–2027 роках виручка Remedy перевищить 120 мільйонів євро. <…> Умови для високих продажів гри сприятливі, оскільки оригінальна Control розійшлася тиражем понад 5 мільйонів копій, і в цілому на різних платформах у неї зіграли понад 20 мільйонів людей.
Оскільки влітку ігри такого масштабу зазвичай не виходять, можна припустити, що йдеться про середину-кінцева травня, хоча не виключено, що вихід CONTROL Resonant приурочать до щорічного івенту Summer Game Fest, який проходить на початку червня.
Нагадаємо, події CONTROL Resonant безпосередньо продовжать історію першої частини, але головним героєм стане не Джессі Фейден, яка очолила Федеральне бюро контролю (ФБК), а її брат Ділан — колишній в’язень цієї організації. Remedy перенесе дію гри зі Старіючого дому (The Oldest House) на вулиці Манхеттена, заповнені потойбічними тваринами.
Найцікавіша зміна Resonant стосується геймплея: розробники зроблять ставку на ближній бій, перетворивши шутер від третьої особи на динамічний екшен або навіть слешер (важко сказати поки що через нестачу відеоматеріалів).
Гра буде доступна на PC (Steam, Epic Games Store), PlayStation 5 та Xbox Series.
22 січня в кінотеатрах стартували покази психологічного фільму жахів про надприродне “Сайлент Гілл. Повернення”. Його сюжет заснований на культовій survival horror відеогрі Silent Hill 2, що побачила світ у 2001 році (огляд на рімейк 2024-го від Bloober Team можна почитати ось тут). Режисером виступив французький кінематографіст Крістоф Ганс, який ставив перший “Сайлент Гілл” 20-річної давнини. Власне, якщо порівнювати обидва гансівські заходи в одну й ту саму річку, то перша спроба була явно вдалішою. Усі деталі — у тексті.
Плюси:
фансервіс; деякі монстри виглядають прийнятно і навіть непогано;
Мінуси:
зміщення змістових акцентів не пішло на користь; історія становить позбавлене психологізму, безглузде, невиразне сюжетне місиво, особливо для нейтрального глядача; фільм часом здається банальним повторенням пройденого; нецікавий головний герой; формальність другорядних персонажів; сумнівний фінал;
4/10
Оцінка ITC.ua
“Сайлент Гілл. Повернення”/ Return to Silent Hill
Жанр психологічний горор про надприродне Режисер Крістоф Ганс У ролях Джеремі Ірвін, Ганна Емілі Андерсон, Еві Темплтон, Роберт Стрендж, Нікола Алексис, Пірс Іган Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2026 Сайт IMDb, офіційний сайт
Колись Джеймс та Мері були парою, що щасливо проводила час у сонячному Сайлент Гіллі на галявині серед метеликів. Але ця ідилія раптово перервалася, і сьогодні Джеймс — занепалий алкоголік без найменшої претензії на нормальне життя. Одного разу він отримує листа від коханої, котра буквально благає повернутися “на наше місце”, адже дещо сталося. Без зайвих роздумів, молодий чоловік відправляється туди, де колись був щасливим. Але прибувши в Сайлент Гілл, Джеймс з жахом виявляє, що з містом щось явно не так.
Французький режисер Крістоф Ганс таки домігся свого. Ґільєрмо дель Торо, наприклад, йшов до омріяного “Франкештайна” багато років і нині його дітище має 9 номінацій на “Оскар”, зокрема й за найкращий фільм. Ганс же від самого початку мріяв адаптувати в площину кіноекрана саме Silent Hill 2. Але від цієї ідеї довелося відмовитися, адже, за словами режисера, “розповісти цю історію без пояснень виявилося б неможливо. Тому ми вирішили повернутися до першої гри, адже там є пояснення того, чому Сайлент Гілл став цією дивною зоною”.
Тож у підсумку тоді, у 2006-му, ми отримали неоднозначно сприйнятий, але нині багатьма згадуваний з теплою ностальгією “Сайлент Гілл” з Радою Мітчелл, Лорі Голден та Шоном Біном, а до екранізації проєкту мрії настирливий француз дістався лише зараз, через 20 років. Однак до дельторівського ще не тріумфу, але вже успіху Ганс далекий як ніколи. Його “Повернення” радше попрямує на звалище нікчемних екранізацій відеоігор слідом за “До світанку” та високоповажними претендентами на “Золоту малину” “Бордерлендз” і “П’ять ночей у Фредді 2”.
Біда у тому, що творці стрічки не дотягують до психологізму ігрового першоджерела від слова абсолютно, та й навряд чи вони мали хоч найменший шанс адекватно транслювати його з огляду на лаконічний хронометраж. Тож замість притомного змісту ми отримали набір випадкових, мало пов’язаних між собою кат-сцен. Для непідготовленого глядача це буде суцільний жах. До того ж сюжетний каркас гри намагалися зберегти, істотні зміщення акцентів посприяли тому, що ми маємо те, що маємо.
З головного героя зробили затягнутого у модну шкірянку митця, що безцільно вештається з однієї локації в іншу. Паралельно йому зустрічатимуться монстри (деяких ви вже могли бачити в кіно, з іншими познайомитесь вперше, якщо не грали), другорядні персонажі з гри, суть яких зводиться до простої формальності, і розбавлятиметься це монотонне дійство постійними флешбеками, що не тільки вибиваються з похмурого оповідання стилістично, але й не додають жодної ваги порожній, на диво невиразній історії.
“Сайлент Гілл. Повернення” здається надлишковим повторенням пройденого — це ж було уже. Принаймні частина того, що ми бачили раніше.
Той же Пірамідоголовий чи смертоносні медсестри, попри косметичні правки, не становитимуть якісь сюрпризи не те що для геймерів, але банально для тих, хто дивився перший фільм. Навіть релігійний культ сюди для чогось знову запхнули — напевно, у Ганса в голові є якась галочка стосовно цієї цілковито безглуздої сюжетної арки. Хіба що звуки сирени сприймаються зовсім по-іншому — виною всьому сьогоднішні невтішні реалії. Що тут казати, не рятує і саундтрек від Акіри Ямаоки.
І все це відбувається на тлі того, що Ганс запевняв, що новий “Сайлент Гілл” не буде таким, яким він його уявляв у 2006 році.
З іншого боку, постановник своєї обіцянки дотримався: “Сайлент Гілл” зразка 2026 року в усьому поступається попереднику 20-річної давнини — від поганенько прописаних персонажів до помітно збіднілого візуального оформлення та загальної атмосфери тривоги.
Звісно, у 2026 році подібний підхід абсолютно нежиттєздатний — стрічка здається запиленим пережитком з давно минулої епохи, коли екранізації відеоігор завідомо вважалися задумом сумнівним.
На виході “Сайлент Гілл. Повернення” може потішити фансервісом частину шанувальників культової забавки, але на тому й все. В сухому залишку це невдалий і не лячний, позбавлений притомного сенсу горор, ніби у його творців в багатьох аспектах були зв’язані руки. Тож і відповідна реакція не змусила себе довго чекати — не слід дивуватися, що у ваш бік так рясно плюються кислотою.
Висновок:
Краще передивитися перший “Сайлент Гілл” 2006 року, ніж витрачати час і гроші на нову версію.
Xiaomi Smart Double Stack Air Fryer. Джерело: Xiaomi
Xiaomi представила в Європі новий кухонний гаджет — Smart Double Stack Air Fryer — аерогриль з двоповерховою конструкцією та двома незалежними кошиками, що дозволяє готувати одразу до чотирьох страв одночасно.
Що відомо
Аерогриль має загальний об’єм 12 літрів, розділений на два відсіки, кожен з яких можна налаштовувати окремо — температуру, час та режим. Це дозволяє, наприклад, смажити м’ясо в одному кошику та одночасно готувати овочі або випічку в іншому. Xiaomi використовує 360‑градусну циркуляцію гарячого повітря, що забезпечує рівномірний нагрів та хрустку скоринку без зайвого масла.
Потужність пристрою становить 2800 Вт, а управління здійснюється через великий сенсорний дисплей або фірмовий застосунок Xiaomi Home, що дозволяє запускати та контролювати процес дистанційно.
Аерогриль Xiaomi Smart Double Stack Air Fryer 12L вже доступний у Європі за ціною €200 (ціна варіюється в залежності від країни та маркетплейсу).
21 січня на платформі Prime Video прем’єрувався 6-серійний кримінальний трилер “Пограбування” з прийдешньою Ларою Крофт Софі Тернер у головній ролі. Усі епізоди вийшли одночасно, тож ми оперативно готові винести свій вердикт стосовно нового амазонівського шоу.
Плюси:
цікавий багатообіцяльний початок; проблиски напруги в наступних епізодах; намагання здивувати розв’язкою;
Мінуси:
забагато монотонної нудьги; є питання щодо правдоподібності показаного; нецікаві персонажі; присутність зайвих арок (історія цілком могла обійтися, наприклад, без мамці головної героїні); сміховинна кінцівка;
5.5/10
Оцінка ITC.ua
“Пограбування”/ Steal
Жанр кримінальний трилер Режисери Сем Міллер, Гетті Макдональд У ролях Софі Тернер, Арчі Мадекве, Джейкоб Форчун-Ллойд, Ендрю Говард, Еллі Джеймс Прем’єра Prime Video Рік випуску 2026 Сайт IMDb
Тусовщиця Зара Данн працює у відділі обробки угод у фірмі Lochmill Capital, що спеціалізується на управлінні інвестиціями пенсійних фондів. Розташована контора на 27 поверсі лондонського бізнесового хмарочоса The Scalpel. Зара якраз проводила екскурсію стажистці, та не встигла вона до ладу розповісти, наскільки смачне в офісі печивко, як в будівлю вривається група озброєних людей з суворою зовнішністю банди Ганса Грубера та явно недобрими намірами.
Озброєні грабіжники змушують співробітників компанії, серед яких знаходиться Зара та її друг Люк, а також кілька керівників з інвестиційного комітету, перевести суму в понад 4 мільярди фунтів стерлінгів. Коли транзакція проходить (хм, цікаво, а чи можливо, щоб вона так легко пройшла — фінансисти, підкажіть), злодії швиденько зникають. Незабаром на місце злочину прибуває поліція — за розслідування береться старший інспектор Ріс Ковак.
Сценаристу Сотірісу Нікітасу та режисеру Сему Міллеру добре вдається підчепити глядача на гачок вже на самому початку. Шоу позиціюється як “сучасний високооктановий трилер про пограбування століття”, і у дебютному епізоді воно відповідає цій характеристиці на всі 100 відсотків. Пограбування з присмаком “Міцного горішка”, тільки без в усіх сенсах рятівного Джона Маклейна, проходить достатньо напружено, щоб у глядача виникло бажання дізнатися, чим же подібна зухвалість обернеться для всіх причетних у підсумку.
Взагалі серіал відноситься до тієї категорії проєктів, що є максимально некомфортними для рецензентів. Тут доленосні відкриття починаються вже з другого епізоду, і їхнє розкриття неприпустиме. Та парадоксальним чином стрімкі атаки твістами різного ступеню адекватності і правдоподібності не роблять історію захопливою. До того ж її темп в подальшому істотно просідає.
Щодалі рухається сюжет, то більше він закопується у якісь сумнівні монотонні перипетії. Поведінка воістину недолугих персонажів викликає все більше питань. Кількість арок — від дурнуватої матері-алкоголічки Зари до втручання MI5 — тільки збиває з пантелику. До дідька похмурий саундтрек, що не стільки підкреслює напругу, скільки покликаний нав’язливо та штучно нагнітати там, де простору для нагнітання рішуче не вистачає — лише дратує.
Від початкової задушливої, відчутно зловісної атмосфери і слід загув: серед іншого важко претендувати на заявлену “гостросюжетність та високооктановість”, коли дозволяєш собі не те щоб сильні діалоги тривалістю у 8 хвилин.
Не викликають емпатії і місцеві головні герої — якщо хтось з них не брехун, готовий підставити іншого заради власного порятунку, то вже точно особистість не з приємних. Хіба що персонаж Джейкоба Форчуна–Ллойда в якийсь момент заслуговує на щире співчуття, але рятівним для історії в глобальному сенсі це не стає.
Особливо дивно виглядають дифірамби західних критиків у бік Софі Тернер — ледь не кожен з оглядачів зізнається у тому, що захоплюється тутешнім виступом акторки. І це на тлі того, що її Зара не викликає абсолютно ніяких емоцій. Втім, якщо розгулювати у кадрі з суцільно скорботним виразом обличчя протягом усіх 6 серій — це щось видатне, тоді так, варто відзначити крутий перформанс зірки “Гри престолів” та “Людей Ікс”.
Окремим видом знущання з глядача послужать кульмінація та розв’язка. Перше виглядає як кінцівка якого-небудь написаного на колінці кустарного бойовика з епохи VHS (тепер про “Міцного горішка” ніхто й не згадає). Достатньо знати, що антагоніст — максимально тупий і прямолінійний йолоп, схилити думку якого в той чи інший бік зможе, мабуть, і школяр. Друге здається притягнутою за вуха маячнею, твістом заради твісту, безглуздим настільки, що виникає почуття дежавю і згадується нещодавній “Його і її”, де було щось подібне. Напевно, це новий серіальний тренд кримінальних трилерів 2026 року.
Таким чином Prime Video, принаймні в цьому випадку, працює у кращих традиціях Netflix. “Пограбування” стане ідеальним серіалом для горезвісного “фонового перегляду”, який лише прикидається напруженим, сповненим саспенсу трилером, а насправді пропонує нісенітницю та нудьгу.
В арсеналі авторів стандартний набір оманливих інструментів для залучення невибагливої авдиторії. Це і знайомі імена на афіші (які грають нецікавих персонажів); й ідеально вилизана, глянцева і максимально приваблива картинка; і захопливий початок; і повсюдні кліфхенгери в кінці кожного епізоду (ідеальна структура для тих, хто дивиться серіали зі смартфоном в руках); і штучне нагнітання напруги, зокрема коштом відповідної музики тощо. Зрештою, фінальне одкровення, яке хіба що курям на сміх.
“Пограбування” починалося впевнено, але скотилося у типовий стримінг. Софі Тернер відзначилася появою у сюжеті з високими ставками, і тепер страшно подумати, що вона утне у ролі крутої розкрадачки гробниць.
Висновок:
Звернути увагу на серіал є сенс прихильникам запійного перегляду середньостатистичного контенту на стимінгу. Усім іншим спокійно можна проходити повз.
Тепер же Nintendo пропонує звернути увагу на іграшку у вигляді Балакучої Квітки (Talking Flower), яку можна було зустріти у Super Mario Bros. Wonder.
Що відомо
Зазначимо, що Talking Flower — це не розумна колонка і не пристрій на основі ІІ. По суті, це декоративний предмет, який кілька разів на годину відтворює випадкові попередньо записані репліки. Це можуть бути легкі жарти, фрази з гри або “глибокі” роздуми на тему, чи повинні квіти говорити або щось подібне.
Пристрій оснащено вбудованим датчиком температури і може коментувати умови свого “утримання” в кімнаті.
Talking Flower підтримує 11 мов, включаючи англійську, італійську, німецьку та іспанську.
На корпусі Talking Flower передбачена спеціальна кнопка: коротке натискання відтворює випадкову репліку, а її утримання протягом часу “закриває рот” квітці.
Говоряча іграшка надійде у продаж 12 березня 2026 року, а передзамовлення вже відкриті у My Nintendo Store і у деяких рітейлерів за ціною $34,99.
Apple збирає креаторів у Лос-Анджелесі: MacBook Pro з M5 Pro і M5 Max уже близько
Apple розіслала запрошення обраним авторам на захід під назвою Apple Experience, який відбудеться в Лос-Анджелесі з 27 по 29 січня. Подія одразу викликала хвилю обговорень, адже її дати збігаються з кількома важливими анонсами компанії. Головна інтрига — можливий показ нових MacBook Pro з чипами M5 Pro та M5 Max.
Одним із перших, хто показав запрошення, став креатор Петро Мара. Він опублікував фото запрошення в Instagram ще 7 січня, але широку увагу ця публікація привернула лише зараз. Цікаво, що Мара вже отримував запрошення від Apple у вересні — тоді він тестував нові iPhone 17 Pro. Це додає ваги припущенню, що й нинішній захід може супроводжуватися важливими апаратними новинками.
Минулого тижня Apple анонсувала новий пакет Creator Studio — набір професійних творчих застосунків. Офіційний запуск цього комплекту запланований на середу, 28 січня, тобто прямо посеред події в Лос-Анджелесі. До пакета входять ключові інструменти для професіоналів: Final Cut Pro, Logic Pro та Pixelmator Pro. Саме орієнтація на професійний сегмент підсилює очікування, що Apple може скористатися нагодою й представити нові MacBook Pro для авторів цифрового контенту.
Є ще один важливий збіг. Черговий квартальний фінансовий звіт Apple запланований на четвер, 29 січня. Компанія вже не раз представляла нові продукти безпосередньо перед такими дзвінками з інвесторами. Це ще один аргумент на користь найближчого анонсу оновлених ноутбуків.
У жовтні Apple вже оновила базову 14-дюймову версію MacBook Pro, оснастивши її чипом M5. Окрім процесора, головною зміною стало сховище з підтримкою PCIe 5.0. За даними Apple, воно забезпечує до двох разів вищу швидкість читання та запису SSD порівняно з попереднім поколінням. Після цього логічним кроком виглядає апдейт старших конфігурацій — саме моделей із приставками Pro та Max.
Пресслужба Білого дому виклала у X фото заарештованої темношкірої протестувальниці, обличчя якої за допомогою ШІ змінили аби зобразити її зі сльозами під час арешту.
Відомо, що заарештована жінка адвокат з цивільних прав та організаторка протестів Некіма Леві Армстронг. Її затримали цього тижня після того, як вона перервала церковну службу у Сент-Полі у Міннесоті. Протестувальники вимагали відставки місцевого пастора, який за їх словами, служить виконуючим обов’язки директора польового офісу Імміграційної та митної служби (ICE) у місті.
Армстронг та решту протестувальників звинувачують у федеральній змові та залякуванні. Представники адміністрації президента США Дональда Трампа характеризують протести як бунт та напад на вірян. Перед арештом жінка стверджувала, що дії протестувальників були мирною ненасильницькою акцією. Міністр внутрішньої безпеки Крісті Ноем опублікувала у X фото заарештованої Армстронг у кайданках, під супровідом федерального агента. На цьому знімку жінка не плаче.
Однак десь через півгодини офіційний акаунт Білого дому в X також опублікував фото заарештованої Армстронг, на якому вона вже нібито ридає. Підпис на фото зазначає: “Заарештовано вкрай лівого агітатора Некіму Леві Армстронг за організацію церковних безпорядків у Міннесоті”. Кореспондент CNN з перевірки фактів Деніел Дейл підтвердив, що фото було відредаговано аби створити уявлення, що Армстронг плакала під час арешту.
Can you please provide comment on why this image was manipulated using AI to make it appear that the woman was crying? pic.twitter.com/Z2anIsoLan
Юристи та журналісти швидко вказали на невідповідності, проаналізувавши фото. Видання Futurism звернулось до адміністрації Трампа та Міністерства внутрішньої безпеки по коментарі та з питанням, чи використовувався штучний інтелект для редагування фото, однак досі не отримало відповіді.
Як зазначає Деніел Дейл, у відповідь на вимогу надати коментарі з Білого дому надіслали посилання на повідомлення представника адміністрації, у якому заявлялось, “Застосування закону триватиме. Меми також триватимуть”. При цьому у початковому повідомленні адміністрація Трампа жодним чином не уточнювала, що фото відредагували і воно спотворене. Таким чином зміна реального фото особи, яку звинувачують у федеральному злочині, однак за відсутності судового вироку, та публікація на офіційній сторінці Білого дому із подальшою заявою, що це мем, виглядає як брехня та спроба ввести суспільство в оману. У зв’язку з цим неясно, чому у Білому змінили фото, як не для того, щоб спотворити факти під час арешту Леві Армстронг.
Ми писали, що боса британської поліції звільнили за “брехливий” звіт, створений ШІ Copilot. А нещодавно стало відомо, що інді-розробник Ееро Лайне оголосив про видалення своєї гри Hardest зі Steam через етичні сумніви щодо використання ШІ.
